Достопримечательности Черкасс

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
"Золота підкова Черкащини" на 2006 - 2009 роки

Загальна частина

З історичними і культурними центрами Черкащини пов'язано багато важливих подій вітчизняної історії, життя і діяльність видатних особистостей України.
Територія регіону з найдавніших часів заселена людьми. Найбільш відомою серед археологічних культур є трипільська (IV - середина III тис. до н. е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу.
Землі Черкащини відіграли важливу роль у становленні Київської Русі (IX - XIII ст.). Міста-фортеці Канів, Корсунь, Воїнь, Родень і Заруб одночасно були ремісничо-торговельними і культурними центрами держави.
На Черкащині зародилося українське козацтво, яке стало впливовою суспільно-політичною силою. У середині XVII ст. край перебував в епіцентрі Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, а Чигирин набув статусу гетьманської столиці.
У XVIII ст. на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух, що досяг своєї кульмінації у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина.
Черкащина - батьківщина видатного державотворця Б. Хмельницького і велетня духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю - відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. Гулак-Артемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко та багато інших письменників і поетів.
На території Черкаської області розташовано 9266 пам'яток історії і культури, які перебувають на державному обліку, з них 85 - національного значення. Пам'ятки, що мають особливу культурну та історичну цінність, є об'єктами національного історико-культурного заповідника "Чигирин", Шевченківського національного заповідника, Національного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", державних історико-культурних заповідників у мм. Корсуні-Шевченківському та Кам'янці, державних історико-культурних заповідників "Трахтемирів" і "Трипільська культура", державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань". До Списку історичних населених місць України включено 13 населених пунктів області.
Однак значна частина пам'яток піддається руйнуванню. Для їх збереження необхідно збільшити обсяг невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.
Потребує вдосконалення система обліку, використання, реставрації і музеєфікації пам'яток. Слід забезпечити системний підхід до планування, фінансування та організації роботи, пов'язаної із збереженням пам'яток, відродженням історичних і культурних центрів регіону, використанням духовного потенціалу унікальних історико-культурних надбань Черкащини у процесі патріотичного виховання громадян та формування у них національної свідомості.

Мета і завдання Програми

Метою Програми є розроблення і здійснення комплексу науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів для забезпечення збереження, використання і популяризації пам'яток, розвитку історико-культурних заповідників та інших історичних і культурних центрів, відкриття нових туристичних маршрутів та створення сучасної туристичної інфраструктури.
Основними завданнями Програми є:
здійснення всебічного обстеження пам'яток, визначення їх технічного стану і режиму збереження;
проведення комплексу протиаварійних заходів з метою запобігання подальшому руйнуванню об'єктів історичної спадщини;
реставрація та музеєфікація пам'яток;
включення до туристичних маршрутів об'єктів, що мають особливу культурну та історичну цінність;
створення на території області рекреаційних зон та сучасної туристичної інфраструктури.
Для виконання завдань Програми передбачається здійснити заходи згідно з додатком.

Основні напрями виконання Програми

Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:
відродження та розвиток історичних і культурних центрів;
проведення комплексних наукових досліджень, виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення робіт з реставрації та музеєфікації пам'яток, упорядження їх території;
визначення меж та режиму використання зон охорони пам'яток;
відкриття туристичних маршрутів для відвідування об'єктів, що мають особливу культурну та історичну цінність (Тараща - Косяківка - Шушківка - Порадівка - Боярка - Лисянка - Почапинці - Моринці - Будище - Шевченкове - Майданівка - Яблунівка - Єрки - Чигирин - Канів), створення сучасної туристичної інфраструктури;
розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони та використання культурної спадщини;
популяризація пам'яток, історичних і культурних центрів Черкащини в засобах масової інформації, публікація науково-популярних та довідково-інформаційних видань про визначні історико-культурні об'єкти регіону.

Етапи виконання Програми

Програма виконується у два етапи.
На першому етапі (2006 рік) передбачається підготувати науково обґрунтовані пропозиції щодо збереження та використання пам'яток, провести наукові дослідження і виготовити необхідну науково-проектну документацію, визначити пріоритети у роботі, пов'язаній з відродженням та розвитком історичних і культурних центрів;
На другому етапі (2007 - 2009 роки) проводиться коригування наукової-проектної документації, уточнюються обсяги фінансування і робіт з реставрації, музеєфікації та ремонту пам'яток, включення їх до туристичних маршрутів, створення сучасної туристичної інфраструктури.

Фінансове забезпечення

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел.
Орієнтовний обсяг фінансування становить 283072,7 тис. гривень (з них на першому і другому етапі - відповідно 91851,6 тис. і 191221,1 тис.), у тому числі з державного бюджету - 261587,7 тис., місцевого - 925 тис., інших джерел - 20560 тис. гривень.

Очікувані результати

Виконання Програми сприятиме:
відродженню та розвитку історичних і культурних центрів Черкащини;
активізації процесу дослідження пам'яток Черкащини як важливої складової частини духовного надбання українського народу, удосконаленню роботи з їх збереження та використання;
популяризації об'єктів культурної спадщини, формуванню національної свідомості громадян;
розширенню міжнародних культурних і наукових контактів, забезпеченню виконання міжнародних договорів України з питань охорони культурної спадщини;
активізації розвитку туризму, зокрема міжнародного, як одного із джерел залучення інвестицій, розвитку туристичної інфраструктури регіону.